Роверистів вже підривають на дорогах

За тих надцять років що я катаю на ровері різне бувало на дорогах.
І пішоходи-самогубці і водії-уроди і просто неадекватні люди.
Але такого…

Викочую учора коло 00:00 з роботи на вулицю Антоновича – вулиця паралельна до Героїв УПА.
І за кілька секунд відчуваю що зі мною порівнюється машина і їде поруч.
Ну, думаю, знайшовся іще один придур, котрий захотів зі мною поганятись. Були вже такі – один заледве не перетворив свою машину на дві методом мітозу.

Повертаю голову вліво і бачу великий чорний паркетник. Опускається вікно і я розумію, що за рулем досить симпатична жінка років 30-35 з темним хвилястим волоссям.
І вона починає мене підривати. Нагло і прямолінійно. LOL.
Щось там про велоодяг, ноги, ітд.
Я в повному шоці мало не валюсь посеред дороги з байку.

Прийшовши в себе відповідаю, що я западаю тільки на красивих, спортивних, затягнутих у лайкру дівчат на роверах. І взагалі я одружений і моя дружина власне така.
Вона щось там про те що вона також красива ітд. Мені потрохи це вже починає набридати та й попереду перехрестя і зелений увімкнувся.
Тому кажу що є різниця між моєю спортивною та розумною Галюською та такою фіфою як вона, що палить, і вона мене не цікавить.

Вона газує і пробує мене підрізати на перехресті, але я був до такого готовий, легко вивертаюсь і вириваюсь вперед. Далі по бруківці вниз вздовж парку вона просто відстає (там усі машини відстають проти мого підвіса) і більше я її не бачив.

P.S. номерів не бачив. та й не цікавило.
P.P.S. авто завжди вважав купую металобрухту тому в них не розбираюсь. Все що можу сказати – величезний з довгою базою (по розмірам ближчий до маршрутки) паркетник чорного кольору.

І саме важливе. Я одружений. Дружину звати Галя. Я її дуже довго шукав.
Вона власне те що мені потрібно в житті.
Вона як перший весняний теплий і ніжний промінчик.
Вона моя половинка 🙂